Усі описані приміщення розташовані на звичайних музейних маршрутах — спеціальні екскурсії не потрібні. Ця сторінка проходить ними одне за одним: від входу до Верхнього Бельведеру до Золотого кабінету в Нижньому.
Верхній Бельведер: маршрут
Верхній Бельведер будувався як палац для святкувань — за Євгена тут ніхто не жив. Тому інтер’єр — це послідовність виходів на сцену: ви входите внизу в садову залу, підіймаєтеся парадними сходами й потрапляєте до Мармурової зали в бельетажі. Музейні зали обабіч колись були апартаментами й галереями.
Ця послідовність входить у квиток; окремого «маршруту парадними залами» не існує, бо мистецтво висить саме в цих приміщеннях. Де які роботи: картини Бельведеру.
Sala Terrena: чотири атланти
Вхід на першому поверсі — одне з найсильніших приміщень Відня: чотири колосальні кам’яні атланти тримають склепіння Sala Terrena. Те, що виглядає барокковим силовим жестом, ним і є: спочатку зала була відкритою та легшою за конструкцією; після пошкоджень склепіння близько 1732 року її зміцнили атлантами й опорами.
Ліпнина — роботи Сантіно Буссі, фігури — з майстерні Лоренцо Маттьєллі. І все ж залу часто пропускають, бо відвідувачі поспішають до сходів. Дві хвилини зупинки того варті.
Парадні сходи
Двомаршові сходи в бельетаж буквально інсценують сходження: ліпні рельєфи показують сцени з життя Александра Македонського — барокковий шифр для замовника Євгена. З вікон проміжних майданчиків відкривається перший вид у сад; улітку світло проходить крізь будівлю по діагоналі.
Симетричний кадр від підніжжя сходів найкраще виходить із ширококутником раннім ранком, до приходу груп. Штативи заборонені — за потреби обіпріться камерою об поручні.
Мармурова зала
Два поверхи слави
Мармурова зала — центр будівлі: червоно-коричневий стукко-мармур, позолочені капітелі, а над ними плафон Карло Інноченцо Карлоне, що алегорично прославляє славу принца Євгена. Через віконну вісь Відень лежить як на долоні — ця видова вісь частина архітектурного задуму.
Тут 1955 року підписали Державний договір; про це нагадує меморіальна дошка. Залу можуть ненадовго зачинити на заходи, але найчастіше вона вільна й входить в обов’язкову програму будь-якого візиту.
Палацова каплиця
Домову каплицю Верхнього Бельведеру видно з бельетажу: високий камерний простір із вівтарним образом Франческо Соліменa та фресками Карлоне. Євген міг вийти зі своїх покоїв просто на хори. Каплицю досі іноді використовують для богослужінь; вид із галереї входить у музейний маршрут. уточнити доступ на хори
Нижній Бельведер: камерні зали
Хто хоче зрозуміти, як насправді жив принц Євген, тому потрібен Нижній Бельведер: тут були його покої. Візит тримається на трьох приміщеннях:
- Мармурова галерея — світла парадна зала з ліпними рельєфами й нішами для античних статуй; тут Євген показував своє зібрання старожитностей.
- Гротескова зала — розписана згори донизу гротесками за римським зразком: фантастичні істоти, пагони, птахи. Приміщення як альбом орнаментів.
- Золотий кабінет — позолочені панелі й дзеркала до стелі; найконцентрованіша розкіш усього ансамблю.
Вхід — за квитком до Нижнього Бельведеру або за комбінованим квитком 2-в-1; наскільки виразно подано зали, залежить від архітектури поточної виставки.
Що недоступне
- Адміністративні та фондові приміщення обох палаців.
- Мармурова зала під час закритих заходів (рідко, частіше ввечері).
- Реставраційні майстерні — доступ лише в межах спеціальних форматів музею.
- Частина історичних флігелів — Оранжерея та колишні стайні — використовується як виставкові та подієві майданчики й відкрита лише під час програм. уточнити поточне використання
Фотозйомка всередині
Для особистих цілей зйомка в залах колекції зазвичай дозволена — без спалаху, штатива та селфі-палиці. На тимчасових виставках часто діють свої правила, зазначені біля входу до зали. Комерційна зйомка потребує дозволу музею.
Правила відвідування за belvedere.at — перевірте перед візитом, правила змінюються разом із виставками.
Часті запитання
Який Бельведер зсередини?
Верхній Бельведер — бароккова анфілада: Sala Terrena з чотирма атлантами, парадні сходи й двосвітна Мармурова зала; у сусідніх залах висить колекція, включно з «Поцілунком» Клімта. Нижній Бельведер показує камерніші парадні приміщення — Гротескову залу й Золотий кабінет.
Чи входять парадні зали у звичайний квиток?
Так. Мармурова зала, Sala Terrena й парадні сходи розташовані на звичайному маршруті Верхнім Бельведером. Для Мармурової галереї, Гротескової зали й Золотого кабінету потрібен квиток до Нижнього Бельведеру.
Чи можна фотографувати всередині Бельведеру?
Так, для особистих цілей, без спалаху та штатива. На тимчасових виставках можуть діяти свої правила — дивіться таблички.
Що таке Sala Terrena?
Вхідна зала Верхнього Бельведеру на першому поверсі, склепіння якої тримають чотири колосальні атланти. Їх вбудували близько 1732 року для зміцнення конструкції після пошкоджень склепіння.
Де розташований Золотий кабінет?
У Нижньому Бельведері на Rennweg. Повністю позолочений дзеркальний кабінет входив до особистих покоїв принца Євгена й доступний за квитком до Нижнього Бельведеру.
Чи завжди можна оглянути Мармурову залу?
Як правило так, вона частина музейного маршруту. Під час заходів — наприклад державних прийомів чи концертів — її можуть ненадовго зачинити.